Monthly Archives: Сентябрь 2016

Home / 2016 / Сентябрь

Кількісна оцінка рівнів фізичного здоров’я школярів та шляхи удосконалення лікарсько-педагогічного контролю

 

Фетісова В.В., к.мед.н.,

доцент кафедри фізичної реабілітації і рекреації ЗНТУ

У статті наведені результати дослідження рівнів фізичного здоров’я учнів старшого шкільного віку. Використовується експрес-система оцінки фізичного стану Г.Л. Апанасенка. За даними результатів дослідження було доведено, що 69% хлопців та 57% дівчат мають низький рівень здоров’я. Обгрунтовано необхідність застосування нових підходів у фізичному вихованні учнів навчальних закладів та удосконалення лікарсько-педагогічного контролю.

Ключові слова: школяр, морфофункціональний стан, лікарсько-педагогічний контроль.

Фетисова В.В. КОЛИЧЕСТВЕННАЯ ОЦЕНКА УРОВНЕЙ ФИЗИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ ШКОЛЬНИКОВ И ПУТИ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ врачебно-ПЕДАГОГИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ / Запорожский национальный технический университет, Украина  

В статье приведены результаты исследования уровней физического здоровья учеников старшего школьного возраста. Используется экспресс-система оценки физического состояния Г.Л. Апанасенко. По данным результатов исследования 69% юношей и 57% девушек имеют низкий уровень здоровья. Обоснована необходимость применения новых подходов в физическом воспитании школьников учебных заведений и усовершенствования врачебно-педагогического контроля.

Ключевые слова: школьник, морфофункциональное состояние, врачебно-педагогический контроль.

Fetisova V.V. Quantitative evaluation of the physical health of schoolchildren and improvements to the medical-pedagogical control / Zaporizhzhya national technical university, Ukraine 

In the article it is given results of the research of physical health of schoolchildren high school age. Apanasencko’s express system for the estimate of the physical health is used.  The received results of the research give, what 69 % of boys and 57 % of girls have low level of health.   Was substantiated the necessity for a new approach to physical education of schoolchildren and improvement medical-pedagogical control.

Keywords: schoolchildren, morphofunctional of state, medical-pedagogical control

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій

Несприятлива економічна й екологічна обстановка, нераціональна організація  навчання, харчування, відпочинку, обмежені можливості для занять фізичною  культурою й спортом, низька рухова активність привели до погіршення стану здоров’я дітей і підлітків у країні [6].

Науково-технічний прогрес та пов’язані з ним зміни в змісті шкільного навчання пред’являють дуже високі вимоги до дитячого організму, що знаходиться в процесі росту і розвитку. Сучасна освіта, наростаюча технологія педагогіки вимагають створення найбільш сприятливих умов для повноцінного розвитку кожної дитини, її адаптації до швидко змінюваних умов інтенсифікації навчання. Збільшився потік інформації, заглибилися програми, збільшилася тривалість робочого дня. Все це призводить до збільшення навчального навантаження, деформації режиму дня, перевтоми школярів, і отже, розвитку функціональних розладів і захворювань [4,5].

На окрему увагу заслуговує наступне. За даними Міністерства освіти і науки за 7 років в Україні на уроках фізкультури померло 14 школярів (Клапчук) [3].

Сформована ситуація вимагає нових підходів до виховного процесу та необхідності запровадження здоров’язберігаючої педагогіки в освітніх установах [5].

Вдосконалення фізичного виховання учнів навчальних закладів України є одним з найважливіших напрямків у системі державних заходів. Тільки при систематичному й науково обґрунтованому лікарсько-педагогічному контролі фізичне виховання буде ефективним засобом збереження й зміцнення здоров’я дітей і підлітків, поліпшення їх фізичного розвитку [2, 7].

Мета дослідження

Визначення рівнів фізичного (соматичного) здоров’я дітей шкільного віку за експрес-методикою Апанасенка Г.Л. та обґрунтування шляхів удосконалення лікарсько-педагогічного контролю на заняттях з фізичної культури.

Методи дослідження

Клінічні (анамнез, загальний огляд); параклінічні (антропометрія, функціональна проба 20 глибоких присідань за 30 с, спірометрія, динамометрія, показники функціонального стану серцево-судинної системи); лікарсько-педагогічні спостереження в процесі занять з фізичної культури. На підставі отриманих даних за методикою Г.Л. Апанасенка розраховували наступні індекси: масо-зрістовий (маса тіла/зріст, г/см), життєвий (ЖЄЛ/маса тіла, мл/кг), силовий (динамометрія *100/маса тіла, %) та індекс Робінсона (ЧСС*АТсист/100, ум. од.). Загальну оцінку фізичного стану визначали сумою балів.

Отримані результати були оброблені на IBM-PC пакетом прикладних і статистичних програм ”Microsoft Office 2010” та ”Statistica 6.0”. Розраховували середнє (М) та її стандартну помилку (m).

Результати досліджень та їх обговорення

Дослідження проводилося на базі 4 загально-освітніх школ міста Запоріжжя. У дослідженні брали участь 314 школярів 14-17 років (9-11 клас). Серед них було 146 хлопчиків та 168 дівчат.

Для визначення фізичного (соматичного) рівня здоров’я ми використовували експрес-систему оцінки рівня здоров’я Г.Л. Апанасенка [1]. Вона складається з ряду найпростіших показників (табл. 1), які ранжовані і кожному рангу присвоєно відповідний бал. Загальна оцінка здоров’я визначається сумою балів і дозволяє розподілити всіх практично здорових осіб на 5 рівнів здоров’я, що відповідають певному рівню аеробного енергетичного потенціалу.

Чим вище рівень здоров’я, тим рідше виявляються ознаки хронічних неінфекційних захворювань і ендогенних факторів ризику [1].

Для оцінки рівня здоров’я ми вимірювали  в стані спокою життєву ємність легень (ЖЄЛ), частоту серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), масу тіла, зріст, динамометрію кисті. Потім виконували функціональну пробу. Враховували час відновлення ЧСС протягом 3 хв. Отримані результати оцінювали в балах за таблицею. Підсумовуючи бали визначали рівень фізичного здоров’я — низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий.

Оцінка окремих параметрів (у балах) вказує на слабкі сторони розвитку і може допомогти їх ліквідувати: нормалізувати вагу, збільшити силу, життєву ємність легень і т. п..

За даними експрес-методики Г.Л. Апанасенка середній рівень здоров’я спостерігався у 11 хлопчиків з 146 (8±5%). У 34 хлопчиків (23±8%) бали були від 4 до 6 (рівень нижче середнього). А у 101 школяра був низький рівень здоров’я (69±9%).

Щодо показників дівчат, то низький рівень соматичного здоров’я спостерігався у 96 з 168 (57±10%), рівень нижче середнього отримали 60 (36±9%) дівчат  та лише 12 (7±8%) школярок мали середній рівень.

Нажаль, жоден учень не отримав достатню кількість балів, яка вказувала б на високий рівень соматичного здоров’я або хоча б на рівень вище середнього.

За зведеними даними у спеціальній медичній групі серед усіх обстежених займалися 58 (18±10%) школярів, у підготовчий – 148 (47±12%).

Аналіз лікарсько-педагогічних спостережень на заняттях з фізичної культури у школярів спеціальної медичної групи показав, що більшість учнів обмежується або присутністю на занятті, або грою в шахи.

Висновки

  1. При дослідженні рівня фізичного (соматичного) здоров’я 314 учнів старшого шкільного віку загально-освітніх шкіл жоден учень не мав високий рівень або вище середнього.
  2. При лікарсько-педагогічних спостереженнях виявилось що, практично відсутній висококваліфікований лікарський контроль за учнями, що займаються фізкультурою. Лікарський контроль зводиться лише до визначення медичної групи для занять фізичною культурою. Не завжди правильно оцінюються фізичний розвиток, фізична підготовленість дітей і підлітків, функціональні проби. Практично немає систематичного лікарського спостереження, діагностики й клінічної оцінки передпатологічних станів, виникаючих при нераціональному використанні фізичних навантажень на уроках фізичного  виховання. Не вирішена проблема фізичного  виховання  учнів, що мають відхилення в стані здоров’я. Не скрізь функціонують спеціальні медичні групи, не здійснюється  переведення учнів із однієї медичної групи в іншу.

На нашу думку, вчителям фізичної культури доцільно співпрацювати зі спеціалістами з фізичної реабілітації, які мають значно більший досвід в питаннях складання індивідуальних реабілітаційних програм та застосування засобів фізичної реабілітації стосовно учнів спеціальної медичної групи. А в подальшому, можливо, ввести ставку вчителя-реабілітолога до штатного розкладу.

Література

  1. Апанасенко Г. Л. Эволюция биоэнергетики и здоровье человека / Апанасенко Г. Л. СПб.: МГП Петрополис, 2003. — 123 с.
  2. Дубровский В. И. Лечебная физкультура и врачебный контроль / Дубровский В. И. М.: МИА, 2006. – 598 с.
  3. Клапчук В.В.
  4. Никитин Б. Л. Резервы здоровья наших детей / Никитин Б. Л. — М.: Советский спорт, 200 – 167 с.
  5. Погадаев Г. И. Организация и проведение физкультурно-оздоровительных мероприятий в школе. 1-11 кл. / Г. И. Погадаев, Б. И. Мишин. — М.: Дрофа, 2006. – 110 с.
  6. Фетісова В.В. Лікарський і педагогічний контроль в системі фізичного виховання учнів та студентської молоді / В.В. Фетісова, О.А. Присяжнюк – Запоріжжя: ЗНТУ, 2010. – 34 с.
  7. Фетісова В.В. Профілактика спортивного травматизму / В.В. Фетісова, С.П.Мирний – Запоріжжя: Дике поле, 2011. – 151 с.

Актуальні питання післяінсультної реабілітації з супутнім цукровим діабетом в умовах промислового регіону

 

Доцент Фетісова Валентина Валеріївна,
кандидат медичних наук,
доцент кафедри фізичної реабілітації і рекреації ЗНТУ

Однією з найважливіших медико-соціальних проблем залишаються гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) у зв’язку з високою поширеністю й тяжкістю їхніх наслідків (Ючино К., Парі Дж., Грота Дж., 2010). Третю частину хворих, які перенесли інсульт складають особи працездатного віку, до праці повертається лише кожний п’ятий хворий. Інсульт є третьою за частотою причиною смерті й провідною причиною інвалідності в більшості країн Європи й Америки. Інвалідізація після інсульту в Україні становить 3,4 на 10.000 населення, посідаючи перше місце серед всіх причин первинної інвалідності, до праці повертається 18,6% що працювали, а повна професійна реабілітація, за деякими даними, досягається лише в 7,7% випадків.

У дослідженнях останніх років велика увага приділяється вивченню несприятливих факторів, що впливають на розвиток, клінічний перебіг інсульту, ступінь відновлення втрачених хворими неврологічних функцій й наслідки хвороби (Сусліна З. А., Варакін Ю. Я., Верещагін М. В., 2009; Пірадов М. А., 2009; Гусев Є. І., Скворцова В. І., Стаховська Л. В., 2007; Шамалов Н. А., Бодыхов М. К., Плавновий Н. Ф., 2007), одним із яких є цукровий діабет (ЦД) (Завалій Л. Б., 2014; Танашян М. М., Лагода О. В., Антонова К. В., 2011). Відомо, що у хворих з інсультом поширеність підтвердженого ЦД становить від 8 до 20%, а недіагностованого — від 6 до 42%. Причому на початку розвитку ГПМК можуть бути виявлені різні форми порушень вуглеводного обміну (ПВО) — від «стресової» гіперглікемії до ЦД.

ЦД і предіабет збільшують ризик розвитку інсульту, але ступінь цього ризику, на думку вчених, різна (Ergul A., Kelly-Cobbs A., Abdalla M. et al., 2012; Quinn T. J., Dawson J., Walters M. R., 2011; Icks A., Scheer M., Genz J. et al., 2011; Holman R. R., Paul S. K., Bethel M. A., 2009). Негативний вплив глікемії на прогноз результату судинно-мозкової катастрофи підтверджують дослідження багатьох науковців. Проблема здобуває особливе значення, оскільки в усім світі зростає захворюваність на ЦД серед молодших вікових груп (Stolar M. W., Hoogwerf B. J., Gorshow S. M., 2008).

ЦД не тільки самостійно впливає на формування, тяжкість, перебіг і результат інсульту, але й збільшує основні фактори, які пов’язані з його розвитком — атеросклероз прецеребральних і церебральних артерій, стан вуглеводного й ліпідного обмінів, реологічні властивості крові. Дані фактори у свою чергу сприяють розвитку й декомпенсації ЦД. У зв’язку з порочним метаболічним колом нейрореабілітація при інсультах з супутнім ЦД, є гострою проблемою.

Серед багатьох факторів ризику розвитку інсульту екологічне неблагополуччя регіону вивчено мало, незважаючи на те, що екологічна обтяженість судинних захворювань відома.

Промислові ксенобіотики порушують гомеостаз, пригнічують адаптацію, створюють умови для мозкових катастроф, що не може не відбитися на захворюваності в цілому й інсульту зокрема. В останні роки показники стану здоров’я населення України й Запорізької області погіршуються, одним з факторів ризику розвитку захворювань є вплив несприятливих умов навколишнього середовища. На захворюваність населення Запорізької області впливають наступні фактори: рівень соціального благополуччя території, забезпеченість населення медичною допомогою, промисловий розвиток регіону, соціальна напруженість, економічний розвиток, комплексне хімічне навантаження на населення, біологічне навантаження на населення, шумове навантаження.

Серед санітарно-гігієнічних факторів на першому місці — комплексне хімічне навантаження за рахунок забруднення питної води, атмосферного повітря, продуктів харчування й ґрунтів. У місті виявлені небезпечні рівні забруднення ґрунту (цинк, бензпирен, свинець, нікель, кобальт, кадмій, миш’як й ін.), високі показники забруднення повітряного басейну (пріоритетні забруднювачі — зважені речовини, бензпирен, діоксид сірки, діоксид азоту, формальдегід).

Забруднення атмосферного повітря є головною екологічною проблемою, при цьому провідна роль належить викидам від промислових підприємств та відпрацьованим газам автотранспорту. Галузями промисловості, що вносять найбільший внесок, є чорна й кольорова металургія, електро-енергетичний комплекс й хімія.

Важливо, що об’єктом дослідження є процес фізичної реабілітації з урахуванням основного захворювання (ішемічний інсульт), супутнього (цукровий діабет) та екологічних умов промислової зони, де кожен із зазначених факторів взаємно підсилює вплив іншого. Тому це потребує концептуально нових методичних підходів до здійснення фізичної реабілітації.  

Деякі автори (Mathiowetz V., Bass Haugen J. 1999) критикують розповсюджені в цей час методи лікувальної гімнастики за те, що вони базуються на застарілих, орієнтованих на рефлекс моделях контролю над рухами, що передбачають гальмування патологічних рефлексів і закладку нормального рухового патерна за допомогою периферійно застосовуваних подразників, у той час як з урахуванням сучасних даних про регуляцію рухової функції, варто було б приділяти увагу тренуванню більше складних рухових навичок.