Актуальні питання післяінсультної реабілітації з супутнім цукровим діабетом в умовах промислового регіону

Home / Актуальні питання післяінсультної реабілітації з супутнім цукровим діабетом в умовах промислового регіону

 

Доцент Фетісова Валентина Валеріївна,
кандидат медичних наук,
доцент кафедри фізичної реабілітації і рекреації ЗНТУ

Однією з найважливіших медико-соціальних проблем залишаються гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) у зв’язку з високою поширеністю й тяжкістю їхніх наслідків (Ючино К., Парі Дж., Грота Дж., 2010). Третю частину хворих, які перенесли інсульт складають особи працездатного віку, до праці повертається лише кожний п’ятий хворий. Інсульт є третьою за частотою причиною смерті й провідною причиною інвалідності в більшості країн Європи й Америки. Інвалідізація після інсульту в Україні становить 3,4 на 10.000 населення, посідаючи перше місце серед всіх причин первинної інвалідності, до праці повертається 18,6% що працювали, а повна професійна реабілітація, за деякими даними, досягається лише в 7,7% випадків.

У дослідженнях останніх років велика увага приділяється вивченню несприятливих факторів, що впливають на розвиток, клінічний перебіг інсульту, ступінь відновлення втрачених хворими неврологічних функцій й наслідки хвороби (Сусліна З. А., Варакін Ю. Я., Верещагін М. В., 2009; Пірадов М. А., 2009; Гусев Є. І., Скворцова В. І., Стаховська Л. В., 2007; Шамалов Н. А., Бодыхов М. К., Плавновий Н. Ф., 2007), одним із яких є цукровий діабет (ЦД) (Завалій Л. Б., 2014; Танашян М. М., Лагода О. В., Антонова К. В., 2011). Відомо, що у хворих з інсультом поширеність підтвердженого ЦД становить від 8 до 20%, а недіагностованого — від 6 до 42%. Причому на початку розвитку ГПМК можуть бути виявлені різні форми порушень вуглеводного обміну (ПВО) — від «стресової» гіперглікемії до ЦД.

ЦД і предіабет збільшують ризик розвитку інсульту, але ступінь цього ризику, на думку вчених, різна (Ergul A., Kelly-Cobbs A., Abdalla M. et al., 2012; Quinn T. J., Dawson J., Walters M. R., 2011; Icks A., Scheer M., Genz J. et al., 2011; Holman R. R., Paul S. K., Bethel M. A., 2009). Негативний вплив глікемії на прогноз результату судинно-мозкової катастрофи підтверджують дослідження багатьох науковців. Проблема здобуває особливе значення, оскільки в усім світі зростає захворюваність на ЦД серед молодших вікових груп (Stolar M. W., Hoogwerf B. J., Gorshow S. M., 2008).

ЦД не тільки самостійно впливає на формування, тяжкість, перебіг і результат інсульту, але й збільшує основні фактори, які пов’язані з його розвитком — атеросклероз прецеребральних і церебральних артерій, стан вуглеводного й ліпідного обмінів, реологічні властивості крові. Дані фактори у свою чергу сприяють розвитку й декомпенсації ЦД. У зв’язку з порочним метаболічним колом нейрореабілітація при інсультах з супутнім ЦД, є гострою проблемою.

Серед багатьох факторів ризику розвитку інсульту екологічне неблагополуччя регіону вивчено мало, незважаючи на те, що екологічна обтяженість судинних захворювань відома.

Промислові ксенобіотики порушують гомеостаз, пригнічують адаптацію, створюють умови для мозкових катастроф, що не може не відбитися на захворюваності в цілому й інсульту зокрема. В останні роки показники стану здоров’я населення України й Запорізької області погіршуються, одним з факторів ризику розвитку захворювань є вплив несприятливих умов навколишнього середовища. На захворюваність населення Запорізької області впливають наступні фактори: рівень соціального благополуччя території, забезпеченість населення медичною допомогою, промисловий розвиток регіону, соціальна напруженість, економічний розвиток, комплексне хімічне навантаження на населення, біологічне навантаження на населення, шумове навантаження.

Серед санітарно-гігієнічних факторів на першому місці — комплексне хімічне навантаження за рахунок забруднення питної води, атмосферного повітря, продуктів харчування й ґрунтів. У місті виявлені небезпечні рівні забруднення ґрунту (цинк, бензпирен, свинець, нікель, кобальт, кадмій, миш’як й ін.), високі показники забруднення повітряного басейну (пріоритетні забруднювачі — зважені речовини, бензпирен, діоксид сірки, діоксид азоту, формальдегід).

Забруднення атмосферного повітря є головною екологічною проблемою, при цьому провідна роль належить викидам від промислових підприємств та відпрацьованим газам автотранспорту. Галузями промисловості, що вносять найбільший внесок, є чорна й кольорова металургія, електро-енергетичний комплекс й хімія.

Важливо, що об’єктом дослідження є процес фізичної реабілітації з урахуванням основного захворювання (ішемічний інсульт), супутнього (цукровий діабет) та екологічних умов промислової зони, де кожен із зазначених факторів взаємно підсилює вплив іншого. Тому це потребує концептуально нових методичних підходів до здійснення фізичної реабілітації.  

Деякі автори (Mathiowetz V., Bass Haugen J. 1999) критикують розповсюджені в цей час методи лікувальної гімнастики за те, що вони базуються на застарілих, орієнтованих на рефлекс моделях контролю над рухами, що передбачають гальмування патологічних рефлексів і закладку нормального рухового патерна за допомогою периферійно застосовуваних подразників, у той час як з урахуванням сучасних даних про регуляцію рухової функції, варто було б приділяти увагу тренуванню більше складних рухових навичок. 

Leave a Comment